Америка: Хто зріже могутнє дерево?

Америка - країна великих дерев. Дерева, як люди, народжуються, ростуть, помирають і коли вони височать над будинками, то створюють небезпеку. Хто зріже могутнє дерево!?

Ось так виглядає дерево порівняно із будинками. Воно дійсно могутнє.
Бідніші люди намагаються не садити дерев, котрі виростуть дуже великими. Незаможні також намагаються не купувати будинків під високими деревами. Хоча це дуже приємно - жити в хатинці під кронами могутніх дерев.
Заможні люди так і роблять - вулиці, на яких вони живуть прикрашені кленами, дубами, липами. Будинки і задні двори заховані від спеки величезними кронами дерев, нерідко на цих деревах вибудовані романтичні будиночки для дитячих ігор. Містечка просто вбудовані у величезні масиви лісів.
Це неймовірно красиво - жити у лісі великих дерев: олені підходять до дверей будинків, дрібні звірі живуть в одному просторі з вами (білки, зайці, опосуми, бобри, індики...). Слід врахувати, що у США (за винятком певних кліматичних зон) дерева ростуть просто гігантські. У парках є дерева, які не могли б обійняти і три дорослі людини, коли б взялись за руки. Колись давно, кажуть, дерев на материку було стільки, що білка могла промчати вздовж усієї країни, не торкаючись лапками землі. Але й тепер кількість дерев у містах та ліси просто вражають.

Цей будинок фермерів досить великий, але виглядає малим порівняно з деревами поряд нього.

А це діти на задньому дворі під липою: малюють проект будиночка на дереві, який згодом планують побудувати батьки.

Чому ж незаможні люди намагаються не оселятись під великими деревами? Коли дерево старіє, воно створює небезпеку для людей і будинку. Його треба зрізати. Скільки коштує зрізати одне дерево? Спеціальні служби запросять 3-6 тисяч доларів!

Ця робота дійсно коштує великих грошей. Адже крім того, що різати треба на висоті, величезні гілки треба опустити між будинками, не зачепивши не те що даху, чи стіни, але й ринви чи маленького кущика у дворі. А будинки можуть бути на невеликій відстані один від одного. Тоді під загрозою дім сусіда (а це страховка!). Можливий штраф, суд. Також не до всіх дерев можна під"їхати машиною із спеціальним підйомником. Що тоді робити? Дерево старіє і його величезні гілки (особливо під час вітрів чи снігопадів) можуть падати на дах (уявіть собі з такої висоти яке буде прискорення та удар), або людей. Міський уряд стежить за деревами вздовж вулиць, але дерева на території власника будику - то його проблеми. Правда уряд міста може сприяти отриманню безпроцентноюї позички, якщо сукупний заробіток сім"ї малий. Але гроші, хоч і без процентів, все одно треба виплатити. А якщо дерево не одне? А якщо одночасно із цією проблемою треба виплачувати машину, хату, утримувати студента, виплачувати медичні послуги тощо. Що робити? Що робити!? От і виникає питання: Хто зріже могутнє дерево!?

Якщо дерево невелике, власник може зрізати його сам. Правда, усі гілки дерева треба скласти у невеликі кучки та добре пов"язати. Довжина в"язанки має бути не більш ніж 4 фути (приблизно 1 м 20 см). В"язанка має бути акуратною, щоб її зручно було взяти в руки та вкинути до машини. Раз на тиждень працівники спеціальної служби проїздять та підбирають сміття із саду (листя, гілки дерев). З листям усе простіше. Листя треба скласти у паперовий (!) мішок і його підберуть. Восени, коли листя багато жителів заздалегідь попереджують, що впродовж такого-то тижня будуть забирати листя. Люди скидають листя вздовж проїзджої частини вулиці, його підбирають і одразу зачищають дорогу. Але зрізання дерева і підготовка в"язанок - то велика робота. В"язанки доведеться виставляти потроху (багато за один раз не заберуть, якщо багато - організовуй спецслужбу), а куски стовбура (якщо не треба на дрова) - ніде діти. Їх треба виставляти поступово та не дуже великі, щоб працівник міг підняти. Це немала морока. 
Якщо ж дерево велике - самому не впоратись.

Вихід є: треба шукати не великі спеціалізовані компанії, які займається зрізанням і обрізкою, а маленькі бізнеси.
Якщо послугу надає велика компанія, то замовник має цілий ряд переваг. Спершу усі гілки будуть обрізані з підйомника, потім буде порізаний на куски весь стовбур і усе це відразу буде закинуте у дробильну машину та спресоване у тирсу (яку, швидше за усе, компанія продасть іншій, яка виробляє із деревної кришки спеціальні покриття для дитячих майданчиків оскільки пісок небезпечний для дітей і не використовується, або матеріал для саду тощо). Роботу буде виконано швидко (впродовж кількох годин), не треба переживати про можливі халепи (наприклад, пошкодження асфальту на вулиці, яка належить місту, проблеми із електромережами, які можуть заходити між гілки дерев, також травми працівників тощо), оскільки велика компанія відповідає за усе, має дозвіл на усі види робіт, а її працівники забезпечені медичними страховками. При замовленні послуг усі документи можна продивитись. Проте, за ці переваги треба платити.
Багато людей шукають дешевші послуги і знаходять. 

Цей чоловік на дереві - клаймер.
Вікіпедія дає: Climber - a participant in the activity of climbing (Клаймер - той, хто активно займається лазінням). Словник (англо-український) дає переклад, що клаймер - це альпініст. Проте, у багатьох країнах клаймер - це і той, хто лазить по скелях, і той, хто лазить по будинках, і той, хто лазить по деревах... 
Існують товариства клаймерів: вони організовують спільні заходи, змагання, навчання. Серед різних видів клаймінгу існує tree climbing - лазіння по деревах. Клаймери, що лазять по деревах можуть організовувати пікніки на деревах, влаштовуватись відпочивати, а то й спати на дереві.
Діти завжди лазили по деревах без спеціальної екіпіровки. Сучасні клаймери використовують мотузки, шлеми та спеціальні невеликі платформи (закріплюються на стовбурі дерева). Такі допоміжні засоби для лазіння почали використовувати в кінці 19 століття в Англії та Північній Америці. Нині виготовлення, продаж та використання спеціального еквіпменту для лазіння деревами використовується у багатьох країнах - Японії, США, Франції, Канаді, Австралії, Індонезії, Кітаю та ін. Написано немало цікавих книжок про пригоди клаймерів, про різні техніки клаймінгу (без екіпіровки, лише з мотузкою та ін). Нині існують школи клаймінгу, продається спеціальний одяг, білизна, взуття для клаймерів. Сьогодні - це захоплюючий спорт!

Але для декого - це важка і небезпечна робота! Саме про таких клаймерів і їх роботу йтиметься у цьому огляді.

Необхідно зрізати оці два дерева - старі клен, дуб, а також обрізати 2 гілки дерева, що нависає над дахом будинку. Запрошуються представники різних бізнесів - кожен оцінює обсяг та складність роботи (має значення не лише величина дерева, але й розташування, наявність огорож, кущів, електромережі та ін.).

Дуб розташований не дуже вигідно - дроти, одна гілка вросла у них. Це збільшить ціну послуги. Також огорожа близько дуба і її треба розмонтовувати. Під дубом - садова будка та кущі, які не маютьбути поламані. Усе це вплине на ціну.
На означенный обсяг робіт представники різних бізнесів дають різні ціни. Вони усі в межах 2000 - 3700. Різниця істотна і треба далі боротись за нижчу ціну. Допомагає випадок. Трапилось так, що один представник прийшов раніше зазначеного домовленістю часу і зіткнувся з тим, хто ще не пішов. Що ви думаєте він зробив? Він сказав: "Я думаю, Тоні дав вам ціну 2000. Я виконаю роботу за 1800. Отже, діл?" Звісно, діл! Усі щасливі: і ті, хто матиме роботу, і ті, хто платитиме менше. Хоча відомо - за меншу ціну можна мати певні проблеми.
Цікаво те, що один із представників (дорожчої фірми) запропонував дуб полікувати. Він оглянув дерево та сказав, що воно почало хворіти через проблеми із коренем. Можна зробити обрізку дерева та лікувальні уколи. Якщо це не допоможе, тоді зрізати. Отже, існує і такий сервіс. Господарі, дізнавшись про ймовірність одужання дерева, відмовились від лікування.
Отже, робітники однієї із форм приступили до роботи. Зрізати два дерева та обрізати дві величезні гілки третього у глибині двору між будинками обіцяли за два дні. 

Спершу аккуратно зняли шпаківню (у ній давно оселилась білчина сім"я). 

Під кленом росте молода верба. Її треба зберегти. Під дубом зберегти два кущі азалії. Також робітники зняли камені, якими було вимощено доріжку до садової будки, щоб не пошкодити її під час робіт. Після усього вони вкладуть її на місце.

І ось клаймер (маленький чоловічок років 50, більше схожий на жокея) готується до роботи.

Він має 2 мотузки - одну страховочну (вона закидається на верхівку дерева), другу - робочу (нею буде коректувати напрям та швидкість падіння зрізаних частин дерева). Також у нього спеціальне взуття із "шпорами" та упряжка. На голові - шлем. Його робочий інструмент - пила, висить на мотузці, яка кріпиться на поясі.

Погода чудова. Кінець листопада, але тепло. Видно клен і частину дуба, які, на жаль, уже почали помирати.

Спершу зрізаються кінці гілок (правда, вони такі величиною наче малі дерева).

Тут добре видно екіпіровку клаймера, особливо взуття та упряжку.

А тут пилу та страховочну мотузку.

А це дуже складна операція коригування падіння частини дерева - велетенської гілки. Пила клаймера звисає вниз - вона йому не потрібна зараз. Він надрізав у потрібному місці гілку та обв"язав її спеціальною дуже міцною мотузкою. Цю мотузку буде обмотано навколо потрібних гілок чи стовбура дерева і помічник клаймера стоятиме у вказаному місці та тягтиме  її у точно у вказаному напрямі. В результаті вживання такого простого механізму (до речі, я була вражена тим, як спритно американці використовують всюди прості механізми, про які ми більше знали із шкільного курсу фізики) гілка (вірніше гілляка, чи великий копок) ляжуть тихенько на землю у точно заплановане місце - мимо кущів, садової будки, огорожі.

Двое інших помічників відразу вантажать усі гілки на кузов причепа, затоптують їх та великою бензопилою з довгим полотном (бензопили використовують дуже дорогі та надійні, канадського виробництва) шматують, щоб гілки лягали щільніше. Тут же вивозять. 

Працюють дуже швидко. Стежать за рухом транспорту (на цій вулиці він не є інтенсивним - транспорт нейборхуду, в основному). Періодічно підмітають вулицю.

Цей помічник готується працювати з мотузкою. Вибирає позицію.

Гілок майже не залишилось. Почався дощ з вітром. Похолодало. Усі продовжували роботу так, наче погода була для неї ідеальна. Працювали так само швидко та злагоджено хоч певно що були втомлені та й небезпека зросла. Жодних перекурів, простоїв. Один раз пили гарячу каву та мали піцу (привіз бос) - цей ланч зайняв не більше 10 хвилин.
Почало темніти. Порізку стовбура залишили на другий день. 

Другого дня: Височить лише могутній стовбур дуба. Шкода дерева, але і воно смертне.

Наступного дня почалась порізка стовбура. Куски стовбура важкі, просто непідйомні. Але працівники тут же вантажать їх і вивозять. За деякими вже чекають покупці дубових дров (це додаткові гроші для цього бізнесу). Погода знову хороша. Це добре!
Прийшов бос. "Де той клаймер, що працював учора?" - його запитали. "Я звільнив його і ще одного помічника. Вони працювали недосить швидко." - була відповідь. Капіталізм! 
Після того, як зрізали стовбур взялись за дві гілки третього дерева. Це велетенський клен.

Його гілку вкладають між будинком і огорожею (відстань між ними не більше 4 метрів). Також тут знаходиться молоде вічнозелене дерево, яке не треба ламати, кущі азалії, опора для мотузок, де сушать білизну. З іншого боку підпирає альтанка, обплетена плющем. У ній садові стільчики, тапчан, столик.

Дві великі гілки не пошкодили нічого. Їх було вкладено новим молодим клаймером з точністю до 10 сантиметрів.

Клаймінг - для когось спорт, а для когось важка і небезпечна робота. Чому люди обирають цю роботу?
Приведу розмову з одним босом, який займається зрізанням та обрізкою дерев. Він розповів, що вступив до медичної школи (вступити до медичної школи в США важко - конкурс на одне місце сотні!), але грошей не мав (навчання у медичній школі обходиться 300 тисяч доларів), тому для оплати проживання та харчування шукав роботу (на оплату ж навчання треба брати позичку у банку, якщо не маєш батьків-мільйонерів). Прочитав оголошення, що потрібен клаймер. Клаймери дуже добре заробляють! Це те, що йому треба було. Він відмовився від медичної школи, почав працювати клаймером та з часом заснував свій бізнес. Це був якраз той молодий бос, який пропонував спершу лікувати дерево. От така іронія долі. Але молодий чоловік виглядав щасливим та впевненим у правильності свого вибору. Зауважу, що американці завжди готові до змін. Вони готові до цього психологічно. Невдача не сприймається як трагедія. Натомість людина мобілізує зусилля, аналізує ситуацію та продовжує йти вперед. Я знаю людей, які змінювали професію багато разів у житті не тільки у молодості, але й у досить поважному віці.
Праця клаймера - не найважча. Але це не спорт.

Красиве було дерево. Тепер дасть тепло каміну та зігріватиме якусь родину. А клаймер піде "хоронити" інше дерево. Дерева ж бо як люди - хворіють і помирають.

Дякую, що залишались з нами. Ви можете задати теми для наступних оглядів. 
 


Предлагаем Вам вместе с нами познакомиться с Америкой. Мы расскажем об особенностях жизни в этой стране, об американских традициях, о буднях и праздниках. На нашем сайте Вы сможете прочитать и увидеть то, чего не показывают на телевидении и не пишут в прессе. Перед Вами Америка, какая она есть: в деталях и тонкостях…
Обзоры по ссылке
 

Комментарии

Дякую за огляд, він дуже вразив, особливо те, що дерева пропонують лікувати... що сказати, для мене це - відкриття. У нашому місті теж хворіють дуби та каштани, але про лікування чи його можливість я чую вперше. Акуратність, темпи та ощадливість вражають. І це говорить про бережливе ставлення як до довкілля, так і власних фінансів. Нам ще довго рости до такого рівня послуг, але баато речей у наших руках.
А ще дивують такі велетенські рахунки за навчання лікарів. Не знаю, добре це чи погано, важко оцінити, але мені було би цікаво більше дізнатися про вчителів (нянь) та лікарів у Штатах: їх навчання,практику, роботу та життя, адже це кардинально відрізняється від України.
Ще раз дякую за вашу працю і можливість приємно провести час.

Дякую, Lola, за інтерес до теми та уміння бачити. Все навчання дуже дороге, адже це один із способів піднятися в суспільстві. Існує великий попит, а значить можна піднімати ціни. Але й справді підготовка лікаря коштує дорого. Я не хочу відповідати кількома фразами, бо це буде ні про що. Маю матеріал для огляду по одному із престижних вузів США - він дасть розуміння того чому так дорого. Цікавий факт: на оплату першого диплому (бакалавра) студент може отримати допомогу від держави, спонсорів, університету, але продовжувати освіту далі (у тому числі медичну школу) він мусить без допомоги. Жодної допомоги на медичну школу! Але конкурс до медичних шкіл шалений - сотні претендентів на одне місце. Треба мати дуже високі бали та багато ще дечого. До медичої школи вступають лише по закінченню університету (коли вже біологія, деякі види хімій, фізика та математика тощо вивчені). Праця лікаря - високооплачувана і працюючий лікар зможе повернути борг. Також праця лікаря дуже-дуже важка і відповідальна. Лікаря в США можуть за помилки судити. Про нянь і вчителів хотіла б написати більше, тому не пишу нічого - шукаю форму. Але це зовсім не те, що в Україні. Хоч кращі вчителі і в Україні завжди дотримувались таких самих принципів виховання. Моя мама була вчителем початкових класів у гірському селі на Буковині - вона робила багато із того, що роблять тут. Але вона дуже любила дітей і поважала та захищала кожну. Тобто це йшло від її мудрості, а не від офіційно пропонованої методики.

Спасибі за такий розлогий коментар-відповідь. Буду із задоволенням слідкувати за вашими оглядами на будь-яку тему (про лікарів та вчителів особливо цікаво, бо батьки вчителюють, а молодша сестра закінчує клінординатуру,маю багато знайомих лікарів, які дуже хочуть змінити систему, та натикаються на шалений супротив(((
Натхнення Вам у написанні та гарного настрою!

Очень интересно и слог у Вас такой певучий))