Наименование товара: 
Возрастная категория: 

Батьки прикрашають новорічну (Різдвяну) ялинку для радості дітям. Купують для неї красиві прикраси, готують подарунки від Святого Миколая чи Діда Мороза... Це те, що роблять зазвичай усі.  А як зробити ялинку особливою, тільки "своєю", огорнутою теплом сімейних стосунків? Про одну ідею сімейної традиції у цьому огляді. 

Свято, зазвичай, розпочинається задовго до свята! Для дітей цей час підготовки до свята має більше значення, ніж, власне, саме свято. Цей час тривалий, під час нього відбувається багато гарних подій, він багатий на хороші справи - підготовка подарунків для інших, відвідування церкви і обмірковування подій Різдва Христового, походи до театрів, цирку, відвідування магазинів та вибір подарунків, закупка продуктів... Дитина живе передчуттям свята, його настроєм і традиціями. 

Я не кажу про тих батьків, які намагаються "зробити" свято для дітей без участі самих дітей і тоді їх годину чи дві дивувати. Цей огляд для тих батьків, які готуються до свята РАЗОМ із дітьми, які прилучають дітей із самого малечку до спільних сімейних справ і турбот, передаючи їм стиль і дух сім"ї, що може зробити їх більш сильними і захищеними у самостійному дорослому житті.

Передчуття свята підсилюється багатьма подіями, які відбуваються не лише вдома.  


У торгових центрах та молах виростають казкові палаци з розвагами для дітей. 


Оформлення магазині "пахне" святом.

Як приємно разом з мамою вибирати для неї святкову сукню!

А для себе - ось таку спідничку, якою йдуть на свято білі сяючі ведмеді!

А потім обміркувати як сервірувати до свята стіл. Такий столовий сервіз занадто дорогий? Та й тримати його ніде у невеликій квартирі. А використовується лише один раз на рік. Отже, разом з мамою чи татом приймаємо рішення: підглянути у цьому чудовому магазині ідеї того, як можна прикрасити святковий стіл. 


 
Не обійтись і без нової книжки до свята! Можна і собі зробити таку звізду (зірку для щедрування), як у звірят та й сходити до сусідів чи родичів - привітати. Діти люблять сюрпризи. 

Хто відвідує напередодні Різдва церкву - має світлу радість для душі. 

І все ж, для дитини найголовніше відбувається вдома. Мама буде готувати особливу їжу. Діти допомагатимуть.

Меню обиратимуть разом. Те, що люблять дорослі і те, що - діти. А також щось особливе, святкове. Може таку ялинку із песто? 

Діти можуть придумати як оформити стіл. На такому плотику із гілочок ялини і ягід - плаваючі вогники. До речі, це ідея дітей. 

Вечорами, передсвятковий настрій створить свічка у підсвічнику із зимовими малюнками. 

Ну а поставити ялинку - то справа сильного тата.

Але принести з лісу, чи магазину - тільки разом! Адже діти так люблять вибирати саме таку, про яку вони мріють. 
Там"ятаю, малою пішла я із друзями у ліс по ялинку. Стали на лижі, для ялинки взяли ще й санки. Пішли одразу після школи, щоб мати побільше часу вибрати тільки таку, яка найкраща! Глянули на одну - не такі гілки. На іншу - не подобається верхівка. А на тій голочки не густі. А ще на іншій - пташине гніздо, не можна руйнувати... Отак шукали, шукали... аж поки стемніло. Взимку день короткий, а ми ж подалися далеченько (то було у Карпатах у безпечні часи, коли ми 7-8 річні діти могли гуляти де хотіти). Вирізали ми в темряві вже яку попало. Прийшли додому мокрісінькі (сніги тоді були дуже глибокі), але щасливі.
Та подія, вірніше те відчуття радості пошуку у великому засніженому лісі, запам"яталось мені на усе життя і завжди я згадувала про те із посмішкою. А коли стала мамою, то обов"язково "романтизувала" пошук ялинки, хоч і не було можливості йти на лижах до великого лісу, але шукала можливості для інших пригод. 

Дитині радісно чути запах хвої, покачатись у снігу, помилуватись як іскриться він на сонці - це все передчуття зимового свята - Нового року та Різдва.


Без батьків дитина не може бути зануреною у цей святковий дух сповна. Та й спонукати він має до хорошого і корисного. Дитині - свято, а батькам - організаційна праця по створенню родинного свята. 

І от ялинка принесена, у хаті пане смолою і хвоєю: час наступної цікавої події - лісову красуню треба прикрасити. Як? Чим? Може такими кульками, які щойно бачили у торговому центрі? Чи бантиками і свічечками, як це було у церкві? Чи як...

Деякі сім"ї прикрашають ялинку так, щоб вона була дітям і дорослим рідною, своєю та підтримувала дух єдності сім"ї, цінність кожного її члена.
У торговому центрі, де може прикрашали ялинку професійні дизайнери, ялинка просто красива. Але сімейна ялинка має бути красиво-наша. 

У цій , наприклад, сім"ї на ялинку вішають тільки особливо цінні для сім"ї прикраси. Тут можна бачити фото дитини у рамочці - воно було подароване сестричкою, яка живе у  іншому місті. Рамочку вона зробила сама. Тепер дівчинка вже підросла і навіть сама може приїздити в гості до своїх родичів. І хто-зна чи залишались би їх стосунки такими теплими, якби не ялинка?


А тут іграшки, які колись виготовили дідусь (він дуже любив робити вітрильники і мріяв стати мандрівником) та бабуся. Вони дуже давні. Кожного року діти обережно їх вішають на ялинку, а коли знімають, дуже обережно закутують м"яким папером та вкладать у кошик.


Ця іграшка також дуже стара. А на нижньому фото - сучасна: детям подарували ельфів і вони щороку на Різдво приходять у їх дім (можна про це почитати в огляді про Ельфа, який сидить на полиці). 

На ялинці багато іграшок, виготовлених своїми руками. Вони не дуже красиві та блискучі? А це що розуміти під красою. Для дітей і сім"ї саме вони і є найдорожчими. А ялинку ж прикрашають для себе, а не "щоб сусіди говорили".


Із цим звіром, який виглядає із темряви, у дітей пов"язані особливі спогади. Завжди у сім"ї є якісь свої цікаві історії. Тепер вона на ялинці.


Діти мають ще одну ялинку - окрему, лише їхню. На ній те, що було подаровано саме їм. Також цифри, які означають скільки їм тепер років, і скільки було. То ж це історія!

Дивно, але коли ялинку, прикрашену дуже різними за стилем іграшками - старими пам"ятними, також  саморобними із паперу, тканини чи соломи, загалом не дуже сяючими, засвітити вогнями вона стає просто чудовою. Куди там тій, яка оформлялася "дизайнерськи-правильно"!

Коли діти показують свою ялинку, вони захоплено розповідають: це - любима прикраса дідуся, а оцю бабуся подарувала мамі, коли вона була маленькою як ми, а оцю тато привіз із Італії... Це історія теплих родинних стосунків. І діти почуваються захищеними у теплі родини. 

Історія також у фотографіях, які обов"язково виставлються до свят на спеціальному столику, підвіконні, чи іншому зручному для фото у рамочках місці. Ці фото роблять батьки з дітьми тільки на Новорічні (Різдв"яні) свята у місті, під ялинкою. Можна бачити як появлялися у сім"ї нові дітки, як вони росли, як змінювалися батьки. Незмінним залишалося лише одне - щасливі посмішки бути разом, гарною сім"єю. 

            

А подарунки? Звичайно ж це є чудовим завершенням передчуття свята. Ось усі вони (привезені Дідом Морозом, Святим Миколаєм чи Санта Клаусом) лежать під ялинкою і чекають того моменту, коли вся сім"я сяде довкола, буде захоплено радіти кожній дрібничці яку отримали за "чемну" поведінку і діти, і... (обов"язково) дорослі. Така традиція.

      

Час радості подарунків для усіх!

І тоді свято прекрасне!

    

Дякую, що зоставались з нами! Гарних свят!
Опишіть святкові традиції вашої сім"ї і від того СВЯТО ДЛЯ УСІХ стане ще кращим і... кориснішим. Адже цей сайт для мам, які знають усе!

Комментарии