Наименование товара: 
Возрастная категория: 

 Сьогодні у США святкують День Тата. Цей день став для американців, особливо дітей, не менш важливим, ніж День Мами. Свято ілюструє собою рівність між ролями мами і тата, оскільки у сучасній американській сім"ї немає жорсткого поділу між обов"язками дружини і чоловіка.
 
 

До цього дня готуються заздалегідь. Написи на футболках нагадують про кращі риси тата, виставки розповідають про хороших татів, рекламні щити демонструють як то добре, коли тато поряд...             І ,звичайно, солодощі у маркетах із приємними написами: Тату - ти найкращий, себто, ти номер один!

Яка історія цього свята? Детально кожен може почитати на Wiki - я ж коротко хочу розповісти про те, що, на мій погляд, особливо у цій історії цінне. 

Father's Day (День тата) у США було започатковано, щоб доповнити  Mother's Day (День мами) і, таким чином, святкувати батьківство. Ініціаторами цього свята були звичайнісінькі громадяни, які прийшли до думки, що тато має бути не менш шанованим дітьми та громадою, ніж мама. Ініціатори мали життє-вий досвід, осмислення якого і спонукало їх до пропозиції цього свята. До речі, так само виникло і свято Дня Подяки - за ініціативою звичайної жінки, що мала цю ідею та писала про неї президентам США аж допоки свято стало національним.

Грес Голден Клейтон був у жалобі за батьком, який загинув під час аварії на шахті. У грудні 1907 року те лихо вбило 361 людину, 250 із них були чоловіки. Сиротами залишились близько тисячі дітей. Клейтон відвідував Церкву Методистів і запропонував священнику зробити проповідь на честь тата, вшанувати усіх татів. Так у штаті Вірджинія почали проводити шанування тата.

У 1910 році Сонора Смарт Дадд в іншому штаті ініціювала висловлювати подяку татам за виховання дітей. Тато Сонори, ветеран Громадянської війни, будучи одиноким виховав шестеро дітей. Ідея жінки була прийнята і вшановувати тата почали у штаті Вашінгтон. Проте, ці святкування були локальними і підтримувались доти, доки були активними їх ініціатори. Сонора поїхала на навчання і коли повернулась до свого краю у 1930, то знову відновила роботу по пропаганді свята. Вона готувала подарунки для татів, розповідала дітям про їх працю тощо. 

Сонора почала роботу, щоб вивести свято тата на рівень національного. І їй та таким ініціативним, активним людям як вона це вдалося!

У 1916 році президент Вілсон підтримав пропозицію зробити свято тата національним, однак Конгрес не погодився. У 1966 році президент Джонсон оголосив, що третя неділя червня місяця буде Днем Тата. Проте законом День Тата став за президента Ніксона у 1972 році.

З того часу у США (та у багато-багато інших країн світу) щороку відзначають День Тата. Це свято є вшануванням тата, батьківства, тісного зв"язку тата з дітьми та вагомого значення ролі тата для суспільства.

У багатьох країнах День Тата відзначають також третьої неділі червня, у деяких - в інший час. Так, в Україні тепер День Батька відзначають третьої неділі червня. Я радію, що Україна має це свято, бо знаю кількох татів, які у важкий час хаосу 90-х самі успішно виховували дітей, коли матері роками змушені були бути на заробітках далеко від сім"ї. Про одного такого тата (про Дорика із села Мигове, що на Буковині) я мрію написати оповідання. А сьогодні українські тати захищають майбутнє своїх дітей, оберігаючи цілісність країни. Вони - герої. Хоча я б найбільше хотіла, щоб війна закінчилася і українські тати могли знову бути із своїми дітками.

У ряді країн пострадянського простору також існує свято батька. У деяких, за радянською традицією, 23 лютого (колишній день Радянської Армії)  - день вшанування чоловіків. У Росії це тепер День захисника Вітчизни. 


Як сьогодні відзначають діти День Тата у Сполучаних Штатах? Я хочу розповісти про це на одному невеликому прикладі, у якому є типовий для батьків, шкіл, дітей підхід до шанування всякого свята.
За два дні до Дня Тата дівчинка, що відвідує дітячий садок пішла до публічної бібліотеки. Ця бібліотека не є дитячою і не є великою. Вона є бібліотекою для певного невеликого району міста.


Дівчинка робила усе те, що робить зазвичай - вибрала кілька книжок для перегляду. Її любима - про монстрика. Чому? Бо вона вміє сама її читатати! Книжка побудована так, що на кожній сторінці повторюється одна і та ж фраза. Міняється лише її закінчення. Так американських дітей вчать читати. Діти не помічають як починають читати (пізніше, певно восени, розповім про цю методику)

За кілька хвилин книжка була прочитана.


 Дівчинка перейшла до комп"ютера і трохи пограла з Дорою (героїнею мультика) у гру, де треба проявити вміння будувати послідовні кроки до мети та швидкодію.


 
Поряд на столі, на якому зазвичай лежить різноманітний матеріал для того, щоб зробити щось руками, сьогодні був напис - запрошення зробити самому щось для тата. Звичайно, дівчинка почала роботу. Чому це було цікавим для неї? У дитячих садках і початкових школах діти привчені кожного дня щось придумувати і робити роботу руками із найрізноманітніших матеріалів (усі матеріалі під руками завжди - вони дешеві і прості, але діти роблять з них чудові креативні речі).


Із кольорових полосочок дівчинка захотіла зробити небо і землю. Потім наклеїла квіти, які поступово (наче вітер у фільмі про Покахонтес) летять на небо та стають золотими зірочками. Малюнок підписала. Це буде дорогий подарунок-сюрприз для тата! Тати уміють радіти таким дитячим подарункам, уміють показати свою радість дитині. 
Я привела цей приклад, щоб показати характерну для американської системи виховання начебто спонтанність вчинків дитини: дитині подають ідею і матеріал, а вона сама (!), за власним бажаннм (!) щось починає робити для тата (чи мами, чи товариша...). Нічого чужого, завченого, незрозумілого ій. (Згадую постійні так звані монтажі на святах мам в українському дитячому садку ).

Як проводять цей день батьки? Зазвичай це свято тати проводять не з пивом, а з дітьми. Як ця сім"я, яку ми зустріли в День Тата на озері: тато був із своїми чотирма дітьми і усім встигав придилити увагу.

А що дарують татам дорослі діти чи їх дружини? Обов"язково листівку з сердечними словами: вона буде поставлена на видному місці і час-від-часу прочитуватись. Пишуть, як правило, не побажання, а більше про те, яка ти людина, що ти значиш для мене, чому я тебе люблю і т.п. Кожна листівка є дуже персональна, не прийнято писати стандартних фраз. Купуючи листівку, треба думати що саме вона повинна відображати, чи вона підходить цій людині та ін. 

Мій тато не міг були зі мною впродовж кількох років, коли я була маленька. Я дуже сумувала без нього. Навіть кілька разів (розповідала мама) підходила до незнайомих чоловіків і казала : "Мій тато найкращий, але він не зі мною тепер. Поки його нема - будь мені татом." Тепер тато зі мною і ми сім"єю любимо мандрівки понад усе. Отож, що йому подарувати? Найкориснішим і найприємнішим дарунком буде для нього навігатор! 

У Бест Бай завжди є широкий вибір GPS. Тато відкриває мішок...

Ось те, що він хотів.

А ось для нього і підставка, що добре лежить на машині (важка і пластична).

Звичайно, тато тут же хоче перевірити навігатор у роботі.

Чудово лягає, міцно тримається у різних позиціях.

Екран достатньої величини і ясності (тато носить окуляри).

Можна вирушати в мандрівку! За тиждень вирушаємо до Мейну!

Звичайно, у кожній країні є чудові, не дуже хороші і навіть погані тати. У Сполучених Штатах також. Як є на світі люди і людиська, так можуть бути, думаю, тати і татиська.

Але у Сполучених Штатах, на мій погляд, набагато більше татів, які можуть виконувати те саме рольове навантаження, що й мами. Дітей вони лікують, годують, бігають з ними ранками, витирають закакану дупцю, готують їм їжу..  Вони з ними ходять на спортивні стадіони, вчать грати в різні ігри, відвідують у кінотеатрах дитячі мультфільми та обговорюють їх вдома, на вечірках дорослих та дитячих святах носять бебочок на руках, першими мчать на допомогу дитині (не лише своїй, але й чужій)...

Якщо мама і тато розлучаються, то як правило, діти ходять і до тата і до мами, проводять з ними  і новими татами і мамами відпустки і вихідні і...жодних проблем: діти зостаються під турботою і опікою не тільки рідних батьків, але й мачух та вітчимів. Я знаю одиноких чоловіків, які взяли на виховання чужих дітей. Я знаю сім"ї, які взяли за своїх кілька чужих дітей, хоч мають і свох. Чи це було б можливо, якби тати не займалися доглядом за дітьми та їх вихованням?


І я сьогодні маю час (а темп життя такий високий, що нерідко ми не помічаємо тих, хто про нас турбується найбільше), щоб зробити для тата щось приємне - спекти його любимий вишневий пиріг і допомогти його мандрівки зробити безпечнішими.

Тато радий. Тату - ти найкращий!  You are #1, Dad!

Дякую, що були з нами! Бажаю усім дітям мати якнайкращих татів!