Бесіди про виховання: Одяг для дітей, який допомагає батькам

В огляді про дорогі бренди одягу для дітей я використовувала для прикладу бренди Mini Boden, Land'sEnd, Tea, Hanna Anderssen (див. попередній огляд). На них же базуватимусь і в цьому огляді. Проте, коли у попередньому хотілось розширити поінформованість батьків про бренди дитячого одягу вищого цінового рівня, то у цьому спробую розповісти про своє бачення того, як культура одягу допомагає батькам у вихованні. Думки, викладені з цього приводу тут є результатом мого практичного досвіду роботи з дітьми в Україні та Сполучених Штатах. В ілюструванні я використаю фотографії дітей, які носять одяг вказаних брендів. 

Також завважу, що діти тут і там однакові,  підходи до їх виховання не є однаковими, а, отже, неоднаковий і результат. Загалом американські діти більш розкуті, дружелюбні, веселі. Також вони дуже активні і дисципліновані. Крім того, більш загартовані і витривалі. Та й багато чого іншого у них "не так".

 У цьому огляді я коротко розгляну лише один ракурс впливу на дітей і він обумовлений культурою одягу. Тут не йтиметься про виховання загалом (це було б темою книжки, а не маленького огляду, бо надто багато різного цікавого і відмінного), а лише про те, що означено вище.

Коли ми купуємо одяг для себе, то міркуємо приблизно так: оцей костюмчик буде, щоб ходити на роботу, цю сукню я хочу одягти на новорічний вечір, у цих штанах буде комфортно поратись на кухні, а ось про саме та-а-кий сарафанчик я весь час мріяла - літо, пляж...

Спробуємо стати на точку зору дитини і подумати, який одяг їй би був приємним і потрібним, який одяг буде її оберігати і тішити, який одяг сприяв би тому, щоб вона ставала у суспільстві, повному зваб, міцнішою та вчилась робити правильний вибір. 

Їй потрібен одяг, у якому вона комфортно почувалася б у дитячому садку чи школі. Що значить комфортно? Давайте підглянемо, чим діти займаються у садку чи школі. 

Вони конструюють. Діти роблять (малювали, різали, клеїли) моделі будинків та розташовують їх вздовж намальованих вулиць. Так вони знайомляться з поняттями плану, кварталів, назв вулиць та нумерації будинків тощо. Також це основа для розуміння декартової площини.
У якому одязі зручно виконувати подібну роботу? Певно, у такому, щоб ніде нічого не звисало, не тиснуло, не розстебалось... Також, щоб можна було легко нагинатись, присідати. Якщо одяг заляпається фарбою чи клеєм, щоб легко можна було його випрати (може багато разів). Бажано, щоб  від багаторазового прання одяг не втрачав форму, кольори, не рвався на швах, не протирався на колінах тощо. 

Діти носять наплечники повні всякої всячини - книжки і зошити, сніданки та воду, якісь свої приємні їм речі (наприклад, маленькі іграшки, котрі дозволено брати до школи та садка). Наплечники не носять батьки замість дітей. Дітям треба з ними йти, сідати в автобус (а там швидко знімати і знову одягати). Який одяг їм був би зручним? Лямки наплечника одягати та скидати не так легко. І якщо одяг має великі коміри, банти, шлярки, стрази - зручним дитині не буде.

Наплечник, навіть чудової якості, завжди тягне одяг біля шиї дитини. Добре, якщо пройма на шиї добре окантована, м"яка, не має зайвих деталей... Також, якщо після зняття наплечника вона не залишається деформованою.

Ці діти мають зручний одяг: немає комірців, вузьких рукавів, тісних поясків, важких зіперів і вони навіть з великими наплечниками можуть почувати себе комфортно - залишатись грайливими дітьми. 
Вони вбрані в одяг брендів, які використовують бавовняні триконажні тканини. Також зручним є їхнє взуття: м"яке, просторе, з пружною підошвою - у такому ноги не втомлюються. Жодних лакованих черевик! Жодних синтетичних штанів чи спідниць із тугими поясами! Жодних мереживних комірців! Одяг для дитини, а не для школи. 

Ось так доводиться сідати на уроці математики. Якби цей хлопчик мав штанці із тканини, яка нерозтягується, тверді високі черевики, сорочку із тугим коміром, чи то добре було б йому так сидіти? Але у своєму одязі він почувається добре, тобто про одяг може не думати, він його не відчуває. Крім того, його одяг просто красивий і стильний, а яскраві зелені шкарпетки підкреслюють це. І для здоров"я такий одяг добрий. Ця вчителька немолода, але і її тіло зберегло гнучкість і спритність. Може тому, що вона завжди була вбрана так, щоб бути з дітьми, а не над ними (за учительським столом у діловом костюмі "боса")? 

Бігати, сидіти, повзати, лежати, качатись... - усе у школі (садку) робити зручно, коли маєш відповідний одяг.

Не секрет, що комфорту додає правильно підібрана білизна. Нерідко батькам непросто підібрати білизну. Нижні штанці мають особливість розтягуватись біля ніжок. Пройми стають занадто великими і штанці в зоні, де мають бути особливо лагідними починають скручуватись хомутиком, натирати. Занизька посадка (нібито модна?) цьому сприяє. Нерідко батьки мусять купувати білизну все нову і нову, витрачаючи кошти і час на пошуки. 
Але прошу поглянути на штанці, що на фото вгорі: пройми для ніжок невеликі і овал зроблено так, що  не дасть скрутитись їм хомутиком, вони будуть м"яко облягати ніжку вашої дитини. А посадка? Звичайно, висока. Така, що м"яка гумка (обов"язково захована у тканину) лягає по талії. Вона лежить по талії навіть тоді, коли дитина згинається, чи тягнеться вперед. Якщо ви маєте сім таких нижніх штанців, вам не доведеться купувати білизну впродовж, як мінімум, двох років. Ви будете впевнені, що дитині зручно щодня.
Звісно, така білизна недешева (тут на фото це бренд Mini Boden, який випуская найкращу, на мій погляд, білизну для хлопчиків і дівчаток), але якщо підрахувати вигоди, то виявиться, що така покупка у результаті буде (навіть фінансово) більш вигідною.  

Дівчинка у дитячому садку створює різні геометричні фігури на спеціальній рамці з гумкою. Зверніть увагу на її позу. І спідничка, і лосини, і взуття такі ж лагідні і природні, як її гнучке тіло. Дитині добре. Чи не це є метою батьків?

У садку того дня був день соку. Діти принесли до школи яблука та тиснути сік. Потім пили його та пригощали інших. Дівчинка у своєму одязі не боялась, що мама сваритиме за одяг, забруднений соком. Вона могла тішитись новому досвіду - бачити як працює простий механізм, як роблять сік. При цьому вона вбрана сучасно і стильно.

Де б дитина не була, вона має почуватися впевнено і комфортно. Ці діти не з"їли весь ланч у школі - їм захотілось його з"їсти у скверику біля дому. Чому ні? Переодягатись для цього не треба. Одяг такий, що годиться "на всі випадки життя".

І у міській  бібліотеці, і вдома дитині в її одязі зручно.

А у магазині вона запросто може залізти у такому одязі у візок для покупки продуктів. А батьки не нервуються, що дитина щось порве, забруднить, що їй треба переодягтись і вона робить це надто повільно, а вони спішать, не мають часу, втомлені абощо. 

Зручним має бути одяг і для різних видів активностей дитини. Чи то плавання, чи то лижі, чи то футбол, чи то танці... Тим більше, що одягу такого типу не потрібно багато. 


У такому м"якенькому одязі для басейну (як найлагідніші мамині обійми) дитина почувається розслабленою. Адже і її трудовий день був нелегким (контактувати, а тим більше виконувати вимоги різних дорослих непросто) і тепер вона може справді розслабитись у басейні, чи вдома.


 
А коли прийдуть друзі, щоб побавитись разом? Одяг дитини настільки універсальний, що годиться і для почування себе принцесами. Одна деталь - стильна спідничка і настрій дитини одразу кращий. 

Ці дівчинка і хлопчик на іменинах. Одяг для такої події не менш зручний. Адже іменини це свято дітей і для дітей. Мудрі дорослі його влаштовують так, щоб діти могли побути разом з друзями, побігати чи пограти "в ролі", чи у футбола...

І коли приходить для багатьох найголовніше  свято  року (Новий рік чи Різдво) дитина теж не повинна почуватися розцяцькованою і скутою у рухах лялькою. Одяг цієї дівчинки - плаття із трикотажу із люрексовою блискучою ниткою та бантом, не буде заважати їй гратись святкового вечора під ялинкою та тішитись подарунками. Але при цьому вона почувається вбраною особливо святково! Вона ж сяє, немов ялинка. А для батьків "сяюча" дитина - найбільша радість.
 

Наш світ стає дуже стрімким і мінливим. Життя дітей буде інакшим ніж життя батьків. І навряд чи легшим. Одягаючи дітей сьогодні, батьки готують їх до життя завтрашнього - мобільного, базованого на дещо інакших цінностях, потребуючого доброго здоров"я, уміння долати стреси та розслаблятись і відпочивати за різних обставин, уміти діяти розсудливо, планувати своє фінансове життя раціонально, не піддатись зомбуючим впливам суспільства, а залишитись самостійною особистістю...

Діти уміють бачити "усе". Вони дуже спостережливі щодо дрібниць. Колись, коли вони будуть дорослими, вони згадуватимить комфорт дитинства. У їхній пам"яті залишаться радісні події оволодіння скутером, 

чи перші перемоги у міні-гольфі,

чи знайдений, після тривалого і "важкого" маршруту перший Джіокеш.

Також, як вони качались по траві,

обирали у парку "свої" дерева та опікувались ними,

як учились "лазити по деревах" (дуже хотіли і боялись),

як раділи приходу зими із м"якими снігами...

Вони не будуть згадувати те, що було у досвіді їх батьків (планування їх розпорядку життя, вибір та оплата школи, турботи про харчування та одягу тощо), вони будуть згадувати те, що було у їх власному досвіді - як вони відчували своє дитинство. Наскільки радісними чи сумними були події їх дитинства. Яким був загальний емоційний настрій у сім"ї, не тільки у свята, але щоденно - коли все добре і коли не все добре. 

Гра у схованки з дідусем буде для них пам"ятатись як більша радість, ніж як пошук з батьками у магазинах модної курточки, яку "всі носять". 

А гра у "Зоряні війни" у м"яких домашніх піжамах, в яких зручно грати на піаніно навіть ногами, додасть відчуття комфорту і затишку рідного дому. Коли діти виростуть, вони будуватимуть своє сімейне гніздечко, пам"ятаючи та бажаючи повторити той стиль захищеного життя, який вони самі мали у дитинстві.

І поки дитина захоплена мультфільмом "Фрозен" і хоче бачити себе у ролі Ани чи Елси - нехай вона побуде у костюмі із зображенням улюбленої героїні у школі, чи спортивному майданчику, чи у дворі. Одяг "ходить" за дитиною, за її потребами. 

Ці хлопчик і дівчинка вирішили підготувати концерт до дня народженн тата. Я приинесла святкову сяючу ширму, щоб відділити у дверях глядацьку частину від акторської. А одяг діти вибрали самі: хлопчик обрав одяг формальний - ділову сорочку і довгі штани (обов"язково) з паском, а дівчинка - платтячко від Hanna Andersson. Це був їх власний вибір. І він був вдалим. Вони зможуть робити вдалі вибори і в інших ситуаціях - коли треба бути їхати в дорогу, бігти на спортивне тренування, бути довший час у місті... Чому? Вони мають досвід, який допомогли їм здобути мудрі батьки. 

Одяг для дитини - не тільки "продовження" її тіла, але і її "оточуюче середивище". Через нього вона ніби вписується в довколишній простір, робить його трішки своїм. 
Вдалий одяг допомагає бачити красиве довкола себе, прагнути красивого, милуватись ним. Одяг - також естетика простору.

Не треба їхати в далекі незаймані поля. Ця дівчинка радіє маленьким простим квіточкам, які зацвіли вдовж тротуару у місті. Вона прикрасила себе однією лише дикою квіточкою і враз стала "бути у природі". І як пасує ця квіточка до її одягу - простого і зручного!

Одяг, який розроблений відомими дизайнерами допомагає дитині бачити прекрасне довкола себе.
Ось аплікація  метелика, виконана дещо в наївному стилі такому близькому дитині. Сидить він на маленькій квіточці серед весняного буяння - фрагмент живої природи. 

Одяг відомих брендів має такі ж багаті і глибокі кольори, як і природа, яка нас оточує. Вони ледь приглушені, трішки "сховані" (аби не бути нескромними чи вражати надміру), вони такі, що коли обираєш одяг одного бренду (чи подібних за класом та головними ідеями), то можеш створювати різні композиції одягу, оскільки "все підходить до усього". Як у природі, коли ми складаємо букет із польових квітів. І коли ми вчимо дитину одягатись, ми вчимо її складати такий букет для себе. 

Жива зелень і мертве дерево? Але воно не мертве, зрізане і висушене зі зміненою формою воно залишається живим. Вся природа (якщо міркувати не критеріями шкільного навчального курсу)  є живою. І одяг, такий приємний, м"який, відповідний погоді є живим. Особливо, коли дизайнерами закладено у його розробку та виробництво відповідні філософські ідеї. Батьки, вибираючи для дитини "правильний" одяг, тим самим вчать її розгадувати ті ідеї, сповідувати їх у житті, дотримуючись відповідного стилю життя. Як існує культура харчування, культура споживання, культура пиття (йдеться про алкогольні напої), чи культура праці, так само існує і культура одягу. 

Культура якоюсь мірою завжди протистоїть "натурі". Культура думає і має волю, натура хоче і волі не має. Культура це завжди система правил, обмежень, відмови. Натура - це потурання своїм напростішим примхам і потребам. 
Культура побачить у цьому простому будячку фрагмент всесвітньої гармонії. Натура - наступить на нього чи вирве з корінням (бо це не те, що прийнято вважати гарним, не троянда, скажімо). Дівчинка, яка має на своєму платті узори, навіяні красою простої непомітної квіточки має більше шансів помітити цього будячка та помилуватись джмеликом, який любить сідати на неї. Вона бачитиме більше і глибше, ніж дехто інший. Вона умітиме у малому бачити великі радості. Чи це не допоможе їй у житті бути більш щасливою? Чи це не допоможе батькам уникнути вимог дітей: "Купи мені це, бо усі вже мають!"?



Пухнаста кульбабка і м"які колоски трави, сіра, висушена сонцем дошка огорожі - це те, що постійно оточує дитину. В її одязі вплетено мотиви цієї простоти і скромності великої природи. 


Це сукня, чи поле цяток-ягідок, які дозрівають на диких полях Мейну? А минулого літа діти ходили їх збирати!

А на цій простенькій сукеночці ціла історія звірят, яки живуть серед трав і квітів!


І про що "говорить" ця сукня із м"якого трикотажу з аплікаціями? Про літній відпочинок біля голубого озера? Чи нагадує, що небо завжди безкрає та неозоре, до того ж належить усім (бо далеко не все належить мені, навіть з того, що є дуже потрібним), себто і мені? Коли ми втомлюємося і наші очі (та й душа) потребують відпочинку від суєти, ми йдемо в широке поле (чи просто в парк, або просто на широку вулицю де менше людей) а чи дивимось в небо і... все відпочиває. Природа має багато усього для нас. Лише маємо те усе бачити і розумно ним користуватись. Звісно, навчити цього дитину.

Головні ідеї хороших брендів є такими, що допомагають батькам розумно любити свою дитину і дбати про її майбутнє самостійне життя. Наприклад: Одяг для того, щоб дитина відчула комфорт і тепло дитинства. Чи - одяг, в якому дитина може робити все, що заманеться, не боячись подерти чи забрудними. Чи одяг добротний і відповідний стриманому стилю життя сім"ї. Або одяг, в якому сховано культуру різних народів. 
Якщо говорити про те, що тепер модно, то перше треба говорити про стиль. Ви любите мандрувати? Ви проводите вільний час перед телевізоом? Ви всі оточені сучасними технологіями і живете у віртуальному світі? Ви орієнтовані на високу освіту і весь ваш час спрямовані на високі досягнення ваших дітей? Ви найперше, бажаєте, щоб діти залишались щасливими і без вашої опіки, коли вас вже не стане? Ви весь час витрачаєте на ремонт квартири і покупку "модних" дрібниць?
Що для вас є найголовнішим?
Відповідно цьому, батьки обирають стиль одягу для себе та дітей. Звісно, він буде дуже різним. Є одяг для "усіх", і є одяг для стильних (тих, хто дотримується свого стилю). Тепер модним є дотримуватись свого стилю. А це і означає - бути особистістю. 


У цього хлопчика, враженого від уваги дорослих (після свята Першого Причастя), простий одяг. Але він від відомого дизайнера. Цього не видно? Видно. Він такий комфортний і м"який, зіпер має красиві нашивки-хвостики, щоб маленьким пальчикам легко можна було його застебати і розстебати, його колір такий глибокий і скромний, що не буде видаватись недоречним в жодній ситуації. Такий одяг допомагає дитині почуватися завжди комфортно і затишно і ... не бути залежним від одягу. 

Якщо одяг такий "природний", то і стиль життя того, хто його обирає є відповідним. Діти загартовуються, багають босими поміж кусючими бджілками та гострими камінцями, радіють першій травичці та пробують яка вона  ніжками...

У магазині вони обирають речі, які нагадують їм те приємне, що їх оточує. І такі діти не будуть гнатися за модою. Батьки допомогли їм обрати більше - свій стиль. 

Такі діти дивитимуться на світ як ці герої відомої казки "Мед для мами" - бачитимуть ширше, обиратимуть краще, орієнтуватись будуть раціональніше. І вони (як ці звірята знайшли потрібну вулицю і дім) не блукатимуть лабіринтами маніпулятивних технологій, розрахованих чи то на дурненького споживача, чи то на дурненького виборця. Вони матимуть здатність щось обирати і від чогось відмовлятись самостійно, користуючись власним розумом. Чи це не є виховання? 

Навчаючи та прилучаючи дитину до певного стилю одягу, батьки передають їй більше - стиль самого життя, що йде від культури предків сім"ї та збагачується (чи розгублюється) кожним поколінням.

Там, у далині дітей чекає невідоме життя, але точно інакше, ніж життя батьків. Але коли діти матимуть свій стиль, відповідний тому, який захотіла чи змогла передати дитині сім"я, вони матимуть дорогу, яка прямує через життєві пригоди. А дорога починається з простих домашніх речей, культури одягу у тому числі.

Чи матимуть  батьки вигоду від того, що обиратимуть одяг для дитини не відповідно до швидкоплинної моди, а відповідно стилю життя сім"ї (звісно, що стиль пов"язаний з модою)? На мій погляд, так: вигоду фінансову і вигоду не фінансову, що важливіше. Купуючи речі які довго носяться і не втрачають вигляду, які не треба прасувати, які модними залишаються завжди, які придатні майже для усіх подій і які можна передати меншим дітям, батьки матимуть вигоду фінансову.
А нефінансова? Це та, що одяг допомагає батькам у вихованні. Найперше, дитина навчається бути "не на гачку" моди, а дотримуватись свого стилю. Далі, дитина почувається комфортно і захищено. Вона може не переживати, що одяг порветься, замаститься, а відчувати, що одяг її береже (а не вона одяг). Дитина може сама, знявши одяг у якому провела день, вкинути його до кошика для прання (у багатьох такі кошики знаходяться у спальні дитини) та вибрати собі одяг і білизну на наступний день. Оскільки усе добре комбінується з усім, то зробити це неважко. З певного віку дитина навчається стежити також за прогнозом погоди і одягатись відповідно.

Оскільки теперішній стиль і темп життя (особливо молоді) дуже високі, то все більше людей одягаються у стилі "капуста" (шарами: футболка, сорочка чи реглан, вест, курточка ...), коли відповідно до погодніх умов можна знімати ту чи іншу "пелюстку" та мати різну комбінацію зі своїх шарів одягу. Для "капусти" у гардеробі мають бути базові речі і непотрібні всіляки "навороти". Також ці речі мають бути легкими, м"якими, комфортними, як це і буває у речах деяких брендів, орієнтованих на динамічну сучасну людину. 

Не треба думати, що коли батьки постійно "нависають" над дітьми та опікуються ними так, що контролюють кожен крок, то діти почуваються щасливими. Це може батьки думають про себе, що вони ду-уже хороші. Діти ж прагнуть свободи і самостійності. Важливо не упустити той момент, коли деяку турботу про себе самих вони можуть здійснювати самостійно (часто батьки про це думають надто пізно, коли пасивна і споживацька позиція вже утвердилась у поведінці дитини). Звісно, легше зробити щось замість дитини і важче поступово привчати її до самостійноті, терпляче допомагаючи та підтримуючи.
Дитина буде рада сама планувати, підбирати речі на завтра, складати їх біля свого ліжечка. Вранці, коли вона спішитиме до садка чи школи, вона зможе одягнутись без допомоги батьків, адже справді хороші речі для дітей мають зручні гудзики і зіпери, зручні пройми під руками і не завузькі манжети.
А мама буде завжди весела і бадьора, бо роботи у неї буде менше (прати доведеться раз та тиждень; прасувати майже ніколи: сучасна тенденція - непрасований одяг для дітей і дорослих, це можливо коли маєш одяг гарних брендів; умовляти дітей щось одягнути не треба) і усі поїдуть з дому по своїх справах у доброму настрої. Таким чином, матимемо ще одну вигоду: діти бачитимуть, як бадьоро їх батьки уміють триматися. А все чому? 

Нехай ваші діти мають можливість дозріти у комфорті мудрої батківської турботи! Нехай навчаються бачити красу у простих речах. 
                                                                         

Дякую за увагу!

Комментарии