Мультфільм Zootopia (Зоотрополіс) - для дітей та... батьків.
Коли фільм Zootopia з"явився на екранах кінотеатрів у США, батьки і діти дивились його знову і знову. Таким популярним для сімейного перегляду був хіба-що нещодавній InsideOut. Дивно. InsideOut вражав своєю неподібністю до інших мультиків - глибоким психологічним змістом та зорієнтованістю на розуміння внутрішнього світу дитини, допомогу їй. Новий же фільм Zootopia - захоплюючі пригоди! Проте, це не просто пригоди, це пригоди нашого реального життя.
Назва фільму в перекладі українською та російською мовою має декілька варіантів - Зоополіс, Звірополис та Зоотрополіс.
Примітка: Якщо вимовити англійською оригінальну назву фільму Zootopia (зу-топія, або з-утопія), то відразу стає зрозумілим, що йтиметься про утопію, про якусь утопічну ідею (звісно на сюжеті жителів Zoo). Зміна у перекладі другої частини слова "топія - утопія" на "поліс", призвела до зміни акценту з головної ідеї (а саме в цьому цінність фільм) до сюжетної лінії. Тоді ідея побудови життя людей таким чином, щоб могли жити разом різні люди, щоб кожен міг прагнути стати ким хоче тощо вже загублена у ключовому слові - назві фільму. Проте, це моя думка. Англомовний глядач відразу був зорієнтований на те що треба. Образливо стало, тому й зробила цю примітку.
Трейлер до фільму:
Film produced by Disney Animation Studios. Режисери Byron Howard та Rich Moore.
Це один з найбільш касових фільмів. Також один із тих, який треба подивитись разом з дітьми.
Основна сюжетна лінія фільму досить проста. Дівчинка-кролик Джуді (Judy) мріє стати поліцейським, хоч вся її родина займається фермерством. Її мрія здійснюється. Фільм закінчується гарними подіями. Проте, впродовж фільму глядач занурюється у події напружені і навіть небезпечні...
Джуді закінчує поліцейську академія і їде працювати.
Ось так вона їде суперсучасним потягом через суперсучасні і дуже різні регіони.
А у поліційному відділку розпочинаються робочі будні. Далеко не все так, як бачилось здаля.
Проте, усілякі малоприємні та стресові пригоди Джуді постійно мають вкраплення гарного гумору і тому дивитись фільм дуже приємно. Ну а діти менше переживають, адже вони розуміють гумор чи не краще від дорослих.
Бос - начальник поліції. Суворий як для маленького кролика.
Але "взявся за гуж - не говори, що не дуж".
Ці усі фото зроблено під час перегляду мультфільму. Отже, якість їх відповідна. Переглянувши з дітьми фільм у США, мені дуже хотілось поділитись враженнями і нагадати батькам в Україні - не пропустіть цій фільм!
Один із найцікавіших (і найскладніших у психологічному плані) героїв фільму - Ник (Nick). Дивлячись на його життя, можна бачити життя багатьох українських дітей, які опинились у соціальному розламі 90-х та й ранніх 2000-х. На мій погляд, український глядач постійно, впродовж усього фільму буде "впізнавати" події, які траплялись з ним чи його знайомими. Проте, фільм не про події в Україні. Невже нечесність, агресія, рекет, "кришування", корупція, хабарництво... живуть в усякій, навіть прекрасній, країні? Схоже на те. Така людська натура. Часом не дуже добра. Але діти мають навчитися жити поміж цими усіма негараздами: уміти розрізняти добре і погане та обирати свій шлях у морі пригод різних.
Образ Ника такий багатоплановий, що одразу став улюбленим для багатьох дітей. А Дісней-стор почав продавати ляльку Ника та усіх інших героїв мультфільму.
У дитячих садках та школах США вчителі ніколи не вішають на дитину поганих ярликів. Якщо дитина зробила щось зле, вона завжди має шанс змінити те на краще. Філософія взаємозв"язку добра і зла, їх "перетікання" одне в одне, відносності їх поділу живе у кожній, найменшій і, здавалось би, незначущій ситуації життя дитини у садку чи школі. В образі Ника ми можемо бачити немало таких переходів та причин, які їх зумовили. Батьки, обговорюючи фільм з дітьми, можуть допомогти своїй дитині успішніше справлятись із різними проблемами.
А чи не нагадує ця маленька Джуді нову поліція, яка лишень народилася і зіткнулася з "проблемами зростання"?
А цей образ просто чудовий! Relax!
Там купив - там продав! Гроші наростив! Знайомі схеми.
Часом маленькі боси могутніші ведмедів. Чому? Український глядач знає.
І ці йому знайомі: то у шкіряних куртках, то у довгих пальто...
Джуді і Ник потрапили саме у "те" місце. Що тут відбувається? Чому пропадають звірі?
Справу розкрито! Можна давати інтерв"ю, але, виявляється, факти можна інтерпретувати по-різному... Навіть використовувати у своїх цілях. Чи це не є знайомим українському глядачу?
Джуді має бути розумніша, хитріша, сильніша, моральніша... От які вимоги до "справжнього" поліцейського, а Джуді якраз хоче бути "справжнім поліцейським".
Вона продовжує справу і ... перемагає.
Таємна лабораторія по маніпуляції людьми, тобто... тваринами. Але ж людьми. Фільм про проблеми сучасного суспільства.
А хто основний ідеолог і організатор маніпуляцій? Га?
Захоплюючі гонки,
інтриги,
несподіванки,
і "все пропало" також є у фільмі.
Проте, все закінчується добре. Лише мають люди (вірніше, звірі) пам"ятати, що прекрасний крокус ( а може і не крокус) може ставати ядом у руках (вірніше, лапах) маніпулятора, владаря.
Усе добре. Знайдено татка бобра. Та й він не пропадав, просто був "не тут" (як це буває з багатьма людьми, які легко піддаються сучасним технологіям зомбування).
І знову у Зоотопії мир і злагода. Живуть поряд маленькі мишки і величезні слони, м"якенькі зайчики і пазурясті тигри...
Джуді, ти справжній поліцейський!
А Ник? О, Ник, може ти ще більший герой!
А цей жартун допомагає сприймати життя більш оптимістично.
Можна святкувати!
Але бійтеся овечки! Таке мале і миршаве...Може саме тому?
Фільм можна придбати.
Він є у різних форматах.
Знаю, що онлайн його вже дивляться українською. Під назвою "Зоотрополіс". Хоча, на мій погляд, англійська назва фільма куди більш глибока. Часто так буває, що перекладач не є рівним письменнику чи режисеру. Перекладацька справа, то є справа дуже нелегка і легко беруться за неї лише люди не дуже віповідальні та компетентні. Тож хай буде "Зоотрополіс", головне, що фільм хороший та потрібний.
Онлайн можна подивитись тут http://multfilmy-dlya-ditey.org.ua/povnometrazhni/zootropolis-online.html
Чому я зробила цей короткий огляд? Фільм так вразив мене своєю актальністю для українського суспільства, що захотілось нагадати: не пропустіть цей фільм, не пожалійте часу для його перегляду разом зі своїми дітьми. Він для дітей і дорослих.
Коли дивилась на пригоди маленької Джуді, то згадувала яким був дільничний міліціонер у селі, в якому проходило моє дитинство. То було село Мигове, що на Буковині. А дільничним міліціонером був Чорней - жартун і веселун, улюбленець мигівчан. "Гей, Іване, щось із твого городу палянкою пахло минулої ночі. Чого б то?" "Ой дивись, Василю, даю тобі один день. Не підеш до роботи, Чорней прийде до тебе знову. Чорней сказав." І що ви думаєте? Раз Чорней сказав, треба так і зробити. Веселий красень, найкращий оповідач анекдотів був добрим законом для мигівчан. Він завжди робив так, щоб попередити порушення закону (звісно, якимось дивом, завжди відчував, де зароджується щось недобре). Попередити, не допустити людину до скоєння зла - було його головного місією. От він був "справжній поліцейський"!
Волею долі я мала інші пригоди з міліцією у селищі Борова, що на Київщині. У дев"яностих роках там впродовж кількож місяців сталоси три жахливі вбивства. Усі у мене за стіною (будинок був на дві половини). Вбивають не на голому місці, до цього є те, що йому передує. Я звернулась до міліції - просила попередити можливий злочин. "Ми не можемо втурчатись у приватне життя. Немає прецеденту", - була відповідь. "Але є інші способи. Є влада селища, є рада ветеранів, є профспілки, є жіноча рада..." - поривалась я знайти вихід. Даремно. Невдовзі сталося вбивство одне, за ним друге... Третє назрівало. Я все ще намагалась щось вдіяти... Наркотики, п"янство, бордель...Нарешті вилилось у зовсім страшне вбивство з підпалом хати. Коли до мене прийшов слідчий, щоб запитати хто ходив до борделю, чи стояли там машини, коли, які і т.п., я перервала потік його питань одним своїм: "А якщо б я вам сказала хто, де, коли, ви б могли мене захистити?" Як ви можете здогадатись, він теж глянув мені в очі (а я дивилась на нього дуже і дуже суворо) і сказав тихо: "Ні". То ж і не маєте права ні про що запитувати. Ви мали усе попередити. Ви могли. Як Чорней з Мигова, про якого навіть роки після смерті ходили серед людей легенди. То був справжній дільничний міліціонер. Як Джуді, але зрілий і загартований.
Що оптимістично? Якщо Чорней вже був у Мигове, то чому б йому не появитись там знову? Чи у іншому населеному пункті, чи й не Чорнеєм зватись? Я думаю, що так має бути і, отже, так і буде.
Це було про те, чому я не могла не написати цей огляд. Дякую за увагу.
Бажаю гарного перегляду фільму. Він обов"язково викличе осмислення якихось аспектів нашого життя і можливих пересторог для дитини. Нехай середовище, в якому зростатимуть наші діти буде кращим! А на сторожі нехай стоять чорнеї!